Після того як інвестором визначено місце будівництва запланованого об’єкту йому необхідно отримати право власності на обрану земельну ділянку або заключити договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію).  
Процедури відведення земельної ділянки під забудову починаються з розробки проекту землеустрою. Для цього до відповідних установ подається заява (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В залежностоі від приналежності земельної ділянки заява подається до наступних органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування:
•    сільської, селищної, міської ради – для земель комунальної власності;
•    обласної, районної ради – для земель державної власності, земель спільної власності територіальних громад;
•    районної державної адміністрації (ведення водного господарства, будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, індивідуального дачного будівництва) – для земель у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів;
•    територіального підрозділу Держгеокадастру – для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності;
•    обласної державної адміністрації – для земель державної власності, у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також для земельних ділянок, що не входять до складу певного району.

У клопотанні (заяві) зазначаються:
•    орієнтовний розмір земельної ділянки;
•    цільове призначення.
До клопотання (заяви) додаються:
•    викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;
•    письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
•    Відповідний орган в межах його повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:
•    юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
•    фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Проект землеустрою підлягає погодженню у територіальному підрозділі Держгеокадастру та Управлінні містобудування та архітектури райдержадміністрації/облдержадміністрації, які протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надають або надсилають рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки  (а у разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про проведення спеціальних земельних торгів з метою оренди або продажу земельної ділянки, яка знаходиться у державній чи комунальній власності.

Процедури відведення земельної ділянки визначають Земельний кодекс України   https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14, а також Закон України «Про землеустрій» https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 та інші нормативно-правові акти України, повний перелік яких наведено за посиланням https://land.gov.ua/info/zemelne-zakonodavstvo/.
Далі інвестору необхідно: отримати містобудівні умови і обмеження (планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва); отримати технічні умови (умови та вимоги до інженерного забезпечення об’єкта будівництва); розробити проектну документацію; провести експертизу проектної документації (проводиться визначеними експертними організаціями) і отримати у Державній архітектурно-будівельній інспекції України дозвіл на будівництво.
Нормативно-правове регулювання будівельних процедур забезпечується Цивільним (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15), Господарським (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15) і Земельним (https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14) кодексами України; законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17), «Про Генеральну схему планування території України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14), «Про архітектурну діяльність» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14), «Про землеустрій» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15) та іншими; Державними будівельними нормами (ДБН, англ. building code) – нормативно-правовими актами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури (у поточний час – Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – http://www.minregion.gov.ua), а також іншими нормативно-правовими актами.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ) – https://dabi.gov.ua/.
ДАБІ надає дозвільні та реєстраційні послуги, а також консультації щодо будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів, зокрема:
•    реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт (щодо об’єктів з незначним класом наслідків СС1). У разі неналежного оформлення цих документів повертає їх суб’єктам подання;
•    видає дозволи на виконання будівельних робіт (щодо об’єктів з середнім (СС2) та значним (СС3) класом наслідків), відмовляє у видачі цих дозволів та у визначених законодавством випадках їх анулює;
•    приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об’єкта до експлуатації та повертає такі декларації);
•    веде реєстри:
o    отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт;
o    зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт;
o    виданих дозволів на виконання будівельних робіт;
o    зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів;
o    повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів;
o    а також виданих ліцензій провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури.
На Web-сайті ДАБІ https://dabi.gov.ua/ представлено: бланки документів, реєстр дозвільних документів,  реєстр виданих ліцензій та інша важлива інформація і доступ до електронних адміністративних послуг для забудовників.
За посиланням https://regulation.gov.ua/documents/sector/id2 на інтернет-ресурсі «Платформа ефективного регулювання», який адмініструє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, представлено додаткову інформацію щодо нормативно-правових актів, які визначають дозвільні та адміністративні процедури у сфері будівництва
Наявність відповідних дозволів ДАБІ надає право замовнику будівельного об'єкта та його підрядникам на проведення таких робіт, як: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт.
Якщо ж Ви реально плануєте створення підприємства у Мелітополі – надсилайте свої запитання щодо будівельних процедур в Україні нам  і ми надамо Вам додаткові роз’яснення з тих питань, які Вас цікавлять