Функцію встановлення категорій готелям Державне агентство розвитку туризму набуло минулого року разом зі своєю появою. Передали її від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Готуючись до видачі зірок готелям, агентство працювало в двох напрямках: над прозорістю діяльності комісії, яка розглядає відповідність готелів заявленим категоріям. А також зосередились на стандартах, які в Україні досі залишаються неоднозначними.

Акустичний ковпак для телефону, або Що змінилось у готельних стандартах за 30 років

Українські реалії виняткові тим, що багато галузей вимушені існувати на межі сучасності та пострадянщини, прописаної у законах. Вочевидь, питання туризму останнім часом також не було пріоритетним, тож поновленням законодавства особливо не переймалися.

Насправді в багатьох країнах законодавство не встигає за новаціями життя, але якщо тримати руку на пульсі, то вчасно вирівнювати ситуацію цілком реально.

Анахронізми в нормативах вітчизняної готельної галузі зумовлені досі чинним Держстандартом 2003 року, який ще на початку 2000-х не вирізнявся актуальністю. Тому сучасникам трапляються справді кумедні вимоги, а деякі з них навіть йдуть врозріз з дійсними імперативами. Наприклад, у номері тризіркового готелю обов’язково має бути попільничка, що натякає на дозвіл палити в приміщенні. Але ж ми всі пам’ятаємо про заборону паління в публічних місцях.

Інший приклад ― неодмінна наявність інтернет-розетки у часи 4G та Wi-Fi. Обов’язково під'єднана радіоточка, тобто проводове радіо, яке за активного розвитку цифрових комунікацій та ефірного мовлення настільки втратило свою популярність, що «Укртелеком» навіть припинив надавати послугу всім категоріям споживачів. На додачу має бути кольоровий телевізор зі справним кінескопом.

Абсолютний «лідер потреб» сьогочасного туриста ― телефонна будка в лобі або телефонний апарат під акустичним ковпаком. Зізнаюся, що довелося шукати його зображення в інтернеті. Звісно, матеріальна база українських готелів здебільшого застаріла, але не настільки.

Цього разу категоризація відбувається відповідно до чинних стандартів, за винятком уже зовсім неактуальних.

Нові ж нормативи перебувають у розробці та стосуються не лише вимог до послуг і номерного фонду, а й до органів нагляду за дотриманням стандартів та інших юридичних питань. Отже, зміни потрібно вносити не тільки до постанов КМУ, а й до Закону України «Про туризм», що вимагає більше часу. Тому скористатися навіть напрацьованими новаціями ми фізично не встигаємо: у частини готелів закінчується строк дії ліцензії, дається взнаки і підвищений попит індустрії на «зірки» з огляду на легалізацію грального бізнесу. Тому ставити галузь на паузу в і без того нелегкі часи можливості немає.

Однак зміна стандартів категоризації засобів розміщення, їх осучаснення та орієнтованість на комфорт і безпеку туриста — залишаються у фокусі уваги.

Готельна астрономія 2021-го: скільки новачків претендують на зірки

На початок березня, за даними Реєстру свідоцтв про встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), в Україні функціонують 197 готелів, які мають дійсне свідоцтво, інакше — певну кількість зірок.

Серед них 36 готелів відповідають категорії «п'ять зірок». Найбільша кількість статусних закладів розміщення сконцентрована в туристичній Одесі та області ― 15 готелів. Срібло отримала столиця та Київська область, які разом налічують 8 топових готелів. По 5 готелів такого самого статусу працюють у Харкові та Львові, в Івано-Франківській області (але не в обласному центрі, а в районі Буковелю) — 2. Закриває когорту міст з престижними готелями Дніпро, щоправда лише з одним закладом.

Цього року на «п'ять зірок» подано 9 заявок, але новачків з-поміж них тільки четверо, в інших добігає кінця строк дії ліцензії. Додався й один новий регіональний претендент ― це місто Хмельницький. Тож п’ятизіркові заклади розміщення поки що існують у великих або популярних туристичних містах.

Серед 73 чотиризіркових готелів (ця категорія в Україні найбільша) максимум налічує Київ ― 17, тоді як у Київській області лише один. Далі знову Одещина та Харківщина ― 9 і 8 відповідно, а от жодного не мають Сумська, Кіровоградська, Миколаївська та Волинська області.

«Три зірки» ― 57 готелів, найбільше традиційно на Київщині та в Одеській області.

«Дві зірки» ― 14 готелів, які є лише в половині обласних центрів України.

«Одна зірка» ― 16 готелів, оплотів ще менше ― 8 міст обласного значення, лідери ― Одеська і Запорізька області (5 і 4 відповідно).

Фактично закладів розміщення у нас близько 5 тис. Але відсутність категорії не передбачає для власника жодних санкцій, як і стимулів її мати ― звідси і розбіжності.

Наразі через бажання деяких готельєрів поборотися за більш вимогливого туриста, а також легалізацію грального бізнесу ситуація поступово змінюється — на категоризацію почали звертати увагу.

Кількість поданих заявок на встановлення категорії станом на середину березня ― 75. Більшість ― новачки, з яких 4 столичні заклади та 5 регіональних претендують на «п'ять зірок». На «чотири зірки» ― 2 київські готелі і 14 регіональних, на «три зірки» ― 7 і 27 відповідно. На двозіркову категорію охочих поки немає, тоді як одну зірку має намір отримати один готель.

Що вдалося оновити в процедурі надання «зірок»

Рішення про присвоєння категорії або зірки ухвалює Комісія із встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення. Склад Комісії формує ДАРТ. З початку роботи ми активно спілкувалися з індустрією і відповідно розуміли нюанси діяльності попередньої комісії, яка проводила процедуру оцінювання. Скажемо так: окремі експерти більш «уважно» консультували претендентів на категорії під час усіх етапів підготовки документів — від реконструкції чи будівництва приміщення готелю до проміжної оцінки та, зрештою, надання самої «зірки». Тобто конфлікт інтересів між членами комісії очевидний: видавали «зірки» ті самі люди, які брали участь у сертифікації закладу.

Нашою метою було запустити роботу комісії з принципово новими, прозорими, підходами до аналізу і затвердження заявок. По-перше, вдалося домогтися встановлення її юридичного статусу. Тепер діяльність врегульована нормативно-правовим актом, а не внутрішнім наказом міністерства. Це унеможливлює недобросовісну конкуренцію між власниками готелів, нівелює можливість позбавити готель зірки поза судовим процесом. По-друге, ми виключили одних і тих самих осіб з різних етапів підготовки готелю до категоризації. По-третє, подбали про прозорість рішень: усі засідання комісії та розгляд кожного кейсу будуть проходити онлайн з трансляцією на офіційній сторінці ДАРТ.

16 березня відбулося перше засідання Комісії онлайн. На жаль, з-поміж дев’яти кандидатів на «три зірки» та одного — «на чотири», ми не поновили і не надали категорії жодному, а двох позбавили зіркового статусу через невідповідність зазначеному рівню.

Процес надання зірок вийшов на принципово новий рівень, тому погляди готельєрів розділилися. Ті, хто роками чесної праці та добросовісної конкуренції завдяки сервісу та ставлення до клієнта, заслужив на «зірки» — підтримує цей процес. Ті ж, хто сподівався вирішувати питання домовляючись — збентежені відсутністю можливостей та шукають зраду навіть в онлайн-трансляціях засідань.

Ми прагнемо на сто відсотків перевести зірковий статус в категорію «якість», а не безпідставної промоції. Тільки за такого підходу існує сенс в категоризації як явищі - коли «зірка» означає «стандарт якості, однаковий для всіх».

Марьяна Олеськів, голова Державного агентства з розвитку туризму

Джерело