Ігор Петрашко озвучив програмні дії Уряду і Мінекономіки, спрямовані на підтримку мікро- і малого бізнесу в умовах обмежувальних заходів у зв’язку з COVID-19.

Чіткий перелік дозволених видів господарської діяльності буде доопрацьований спільно з дотичними міністерствами  і представлений на наступному засіданні Уряду.

Ігор Петрашко підтримав продовження мораторію на перевірки малого бізнесу.
Йде обговорення питання ЄСВ з Мінфіном та Мінсоцполітики щодо пошуку комплексного збалансованого рішення.
Організовується підтримка по частковому безробіттю: уряд виділив 4,7 млрд на неї. Скористатись можуть малі та середні роботодавці, які зупинили або ж скоротили діяльність через карантин. Ці кошти дозволять роботодавцям виплатити зарплати їхнім працівникам, попередити звільнення, зберегти робочі місця по всій країні.
Працюють програми:
 “5-7-9”: можливість рефінансування кредитів під 0% протягом року. Розмір кредитного портфелю за цією програмою – 35 млрд грн.
 “Нові гроші”: кредитування для мікро- і малих підприємців під 3% на 2 роки.
Представники бізнесу позитивно сприйняли нові зміни, що дозволять безпечно працювати більшості секторів економіки з 12 травня, проте низка питань ще потребує вирішення та обговорення:

робота підприємців без відновлення роботи громадського транспорту – це значне ускладнення, як для працівників, так і для відвідувачів. Представники бізнесу пропонували дозволити роботу громадського транспорту з 12 травня, за умови виконання заходів безпеки;
надання об’єктивної інформації громадянам від Міністерства охорони здоров’я (щоденне оновлення статистики щодо кількості нових і активних випадків, кількості летальних випадків та пацієнтів, які одужали, кількості важких випадків, супутніх захворювань у померлих, розподілу зареєстрованих та летальних випадків за віковими групами та регіонами, навантаження на медичну систему); щотижневе оприлюднення аналітичних оглядів з інформацією щодо оцінки реального рівня захворюваності, оцінки IFR, прогнозів розвитку пандемії в Україні та інших країнах, оновлення даних щодо методів лікування;

жорсткі карантинні заходи, які призводять до банкрутств підприємців та масових звільнень людей також мають свою ціну: погіршення здоров’я та смерті громадян через відсутність можливостей та коштів щодо лікування інших хвороб, неякісне харчування, стреси, збільшення рівня злочинності, суїциди тощо;

ідновлення системи епідеміологічного нагляду (лабораторні центри останні чотири роки знаходяться в прямому підпорядкуванні МОЗ, а не ЦГЗ, – вбачається доцільним передати мережу лабораторій до ЦГЗ МОЗ для покращення оперативних рішень щодо епіднагляду);
більш активно задіяти первинну ланку допомоги до виявлення симптомних, контактних та груп ризику (надати необхідне фінансування);
необхідність відмінити обов’язковість касових апаратів (РРО) для малого бізнесу (цифрові РРО треба доробляти – їх можуть використовувати ті підприємці, хто вже використовує РРО, або бажаючі на добровільній основі);

розглянути питання щодо розширення урядом надання допомоги підприємцям, що мають дітей не тільки до 10, а і дітей старшого віку.
Дуже багато питань було до заступника Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшко. Представники бізнесу передали обурення підприємців тим, що наразі діють нерівні можливості щодо роботи великого та малого бізнесу.
Віктор Ляшко прокоментував, що великі будівельні гіпермаркети не мали прав на реалізацію будівельних матеріалів, місцева влада повинна була контролювати подібні питання.

Практично у кожному виступі піднімалася проблема роботи громадського транспорту – без нього неможливо відновити роботу багатьох підприємств, навіть якщо вони отримають офіційний дозвіл від уряду на відновлення діяльності!
Віктор Ляшко відзначив, що «з епідеміологічної точки зору підстав для відміни карантину не існує. Але ми розуміємо і вплив карантину на психічне здоров’я громадян, на серцево-судинні хвороби…» Норми, яких повинні дотримуватися підприємці, опубліковані на сайті  МОЗ для обговорення.

Дивіться інформацію щодо громадського обговорення вимог МОЗ до роботи підприємств тут.

Жваво обговорювалися питання розширення тестування громадян, щоб мати більш точну ситуацію поширення захворювання Covid-19 у різних регіонах України. Зрозуміло, що всіх одночасно протестувати неможливо. Але раніше були, наприклад, пропозиції щодо репрезентативного тестування 10 тис. українців, щоб зрозуміти ситуацію в цілому по країні від директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Елли Лібанової. Але відповіді, чому це не робиться, не було озвучено.

За підсумками дискусії учасники домовились про подальшу співпрацю.
Джерело