Все більше городян бачать переваги міста саме у міжкультурності.

Історично багатонаціональне місто Мелітополь, завдяки своїй особливості та прагненню до всебічного розвитку,   у 2008 році стало офіційним учасником Програми «Інтеркультурні міста» під егідою Ради Європи. З цього часу життя Мелітополя концептуально і змістовно виступає невід’ємною й органічною складовою процесу творення спільного культурного європейського міського простору.

Вже через неповних чотири роки від початку планомірного впровадження Програми «Інтеркультурні міста», обраний містом вектор розвитку надав міській громаді поштовх творчого та конструктивного вирішення багатьох проблем з використанням наукового підходу до розробки планів та моніторингу результатів. Все це стало можливим  завдяки координації зусиль та злагодженій системній роботі міської влади й представників національних громад.

При розробці «Стратегії розвитку міста Мелітополя до 2020» в ході  анкетного опитування 2012 року, яке було проведено Центром соціологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету, було виявлено, що 55,9% опитаних основну перевагу міста, порівняно з іншими українськими містами, вбачали в його географічному розташуванні (перехрестя транспортних шляхів); 26,6% - в сприятливих кліматичних умовах; 22,9% респондентів - в його інтеркультурності (мирному співіснуванні різних національностей). Якщо два перших фактори традиційно відзначалися в опитуваннях мелітопольців, показники третього свідчать про визнання широкою громадськістю інтеркультурності як стійкого компоненту бренду міста.

За минулі чотири роки в нашій країні відбулись значні політичні і економічні зміни, що обумовили необхідність актуалізації «Стратегії розвитку Мелітополя» згідно потреб громади. З цією метою з 26 лютого по 6 березня 2016 року було проведене соціологічне опитування мелітопольців, в якому взяло участь 2784 респондентів.

Дане анкетне опитування наочно демонструє ріст прихильності городян до інтеркультурності як показника бренду міста. У той час, коли зменшився екологічний показник сприятливих кліматичних умов (становить 25,3%), а вигідне географічне розташування (перехрестя транспортних шляхів) віднесли до соціокультурних переваг міста вже 38,7%, Інтеркультурним Мелітополь вважають вже 25,5% мешканців. Зростання цього показника можна з великою впевненістю віднести до масштабної роботи над Планом міжкультурної інтеграції  і заходів з його реалізації.

Зростання кількості  прихильників інтеркультурної характеристики Мелітополя відбувається також на тлі значної міграційної напруги у регіоні, яка викликана потребою прийому значної кількості вимушених переселенців.

За вказаних обставин науковий супровід програм соціокультурної політики Мелітополя лише підтвердив свою доцільність і своєчасність, надаючи можливість адекватного вирішення громадою міста та його владою актуальної гуманітарної регіональної проблеми.

В світлі сьогоднішніх викликів перед мелітопольською громадою тим більш нагальним завданням постає впровадження «Плану міжкультурної інтеграції міста Мелітополь на 2015-2020 рр.», що полягає насамперед в об'єднанні зусиль різних секторів і мобілізації внутрішніх ресурсів впливу на покращення якості життя як його корінних мешканців, так і вимушених переселенців – людей багатьох національностей.

Не викликає сумнівів, що до найважливіших компонентів впровадження «Плану міжкультурної інтеграції міста Мелітополь на 2015-2020 рр.» слід віднести й подальше втілення нової урбаністичної моделі інтеркультурної інтеграції і зміцнення взаємин між культурними спільнотами міста.

По матеріалам статті « Інтеркультурність – соціальний пріоритет розвитку Мелітополя» директора Центру соціологічних досліджень МДПУ ім. Б.Хмельницького Л.В.Афанасьєвої та старшого наукового співробітника Центру соціологічних досліджень МДПУ ім.Б .Хмельницького А.В. Орлова.